21 січня 1990 року десятки тисяч людей на Рівненщині взяли участь у формуванні «Ланцюга Єднання», присвяченого об’єднанню УНР і ЗУНР. Живий ланцюг проходив по трасі від межі Тернопільської області через Смигу, Дубно, Рівне, Гощу, Корець і далі по Житомирщині.

Тисячам людей, яких планували залучити до живого ланцюга, потрібно було дати прапори. Оскільки матерії не вистачало, В.Червоній з однодумцями вирішили, що потрібно шити не тільки великі стандартні прапори, але й менші, розміром приблизно як листок паперу. Було закуплено тканину відповідних кольорів. Жінки, особливо пенсіонерки, які мали вдома швейні машинки, шили прапори і прапорці. В кінцевому результаті було пошито кілька тисяч прапорів. Люди гордо тримали українські прапори. Це було наймасовіше застосування української символіки у той період.