Всеукраїнська  молодіжна  громадська  організація

Міністерство молоді та спорту України

“СТЯГ  ВОЛІ”

   Щороку ми святкуємо визначну дату для нашого суспільства – День національного прапора. Протягом двадцяти чотирьох років кольори державного стягу стали справжнім символом для молоді України. Сьогодні ми вже не уявляємо проведення святкових подій та відзначення визначних дат без полотна із цими кольорами. Тож з кожним роком зростає інтерес до хронології здіймання над головами синьо-жовтого прапора. 

   Ми сподіваємось, що даний проект сприятиме усвідомленню наступними молодими поколіннями справжньої ціни важкої боротьби за право здіймати синьо-жовтий стяг та зміцненню поваги до історії його виникнення та становлення.

Ретроспектива утвердження державного прапора України

   "Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під ним йдемо сьогодні до створення української України, до перемоги...

   ...Споконвіку люди жили у світі символів. Уже трипільські племена розвивали символіку, успадковану з палеоліту, і для них жовтий та блакитний кольори були найбільш прийнятними. Поєднання цих барв знаходимо в одязі, кераміці, побутових речах.

   Перша письмова згадка про блакитно-жовті хоругви українців відносяться до 1410 р. З ними галицько-волинські князі брали участь у Грюнвальдській битві.

   Найбільшого розквіту рідні прапори досягли за часів козаччини. Голубий і жовтий стали складовими багатьох козацьких родових гербів.

   Масового застосування блакитно-жовті прапори у Західній Україні набули під час революції в Австро-Угорщині 1848 р. Їх піднято над ратушею у Львові, в інших містах.

   Про те, що поєднання синьо-жовтих кольорів властиве Україні, свідчить той факт, що Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі.

   З 1917 року блакитно-жовті стяги майоріли на велелюдних мітингах і демонстраціях по всій Великій Україні. Особливого розмаху ці процеси набули під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г.Шевченка. Жовто-блакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній), а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах.

   22 березня 1918 р. Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ УНР, а з 12 листопада цього ж року він став символом ЗУНР, з квітня − прапором Кримської флотилії, тож майорів на усіх кораблях Чорноморського флоту, військових і цивільних установах.

     З 15 березня 1939 року синьо-жовтий стяг, як державний прапор проголосила Карпатська Україна.

   А далі було 70 років витравлювання пам’яті про національний символ. На Західній Україні він, щоправда, ще з’являвся до 50-х років минулого століття. Підпільно вивішували прапор і в 60-тих (с. Дзвиняча Збаразького району) і в 70-тих (Чортків), у 80-тих роках йому не дали загинути і вписали до новітньої історії.

   23 березня 1990 р. першою в Україні Тернопільська міська рада прийняла постанову про встановлення українського національного жовто-блакитного прапора над своєю будівлею, у квітні це зробили львівські депутати, а у липні − і кияни.

   Ще раніше в грудні 1989 р. український стяг підняли в Москві на другому з’їзді народних депутатів обранці від нашої держави.

   Державний прапор України затверджений 28 січня 1992 року.

   А 23 серпня 2004 року Указом Президента України «задля вшанування багатовікової історії Українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено День державного Прапора України...

   ...28 червня 1996 р. новоприйнята Конституція України визнала синьо-жовтий стяг Державним Прапором України."

   Петро Напованець Газета «Народне слово» №32 (7979), 5 серпня 2011р., – с 3.

Мета проекту

   Метою проекту є дослідження історії виникнення, хронології перших випадків здіймання синьо-жовтого стягу та боротьби за прапор в різних областях України шляхом фіксації всіх наявних згадок у конкретному регіоні, що, у свою чергу, посприяє й вихованню  у молоді патріотичних відчуттів стосовно державної символіки.

Завдання проекту

-         створення передумов для підкріплення патріотичних відчуттів серед молодого покоління українців до власної історії, символіки, держави і народу;

-         залучення великої кількості молоді до процесу реалізації програми;

-         збір та опрацювання спогадів свідків історичних подій того часу;

-         сприяння збереженню історичної та культурної спадщини;

-         вшанування пам’яті свідків;

-         культивація внутрішнього переосмислення молоддю подій, які стосуються проблематики українського стягу;

-         створення електонної бібліотеки «Стяг волі».